Сєрих Семен Прокопович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семен Прокопович Сєрих
рос. Семён Прокофьевич Серых
Народження16 лютого 1915(1915-02-16)
с. Теребрено
Смерть3 грудня 1991(1991-12-03) (76 років)
Київ
ПохованняБерковецьке кладовище
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Рід військпіхота
Роки служби19371940
19411960
ПартіяКПРС
Звання Підполковник
Війни / битвиБитва на озері Хасан
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

Семен Прокопович Сєрих (рос. Семён Прокофьевич Серых; нар. 16 лютого 1915(19150216) — 3 грудня 1991) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни заступник командира батальйону з політичної частини 1-го стрілецького полку 99-ї стрілецької Житомирської Червонопрапорної дивізії 46-ї армії 2-го Українського фронту, капітан.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 16 лютого 1915 року в селі Теребрено (нині Ракитянського району Бєлгородської області) у селянській родині. Росіянин. Закінчив сім класів неповної середньої школи. Працював планувальником будмайданчика Харківського тракторного заводу.

У 1937 році призваний до лав Червоної Армії. Учасник боїв біля озера Хасан в 1938 році. У 1940 році демобілізувався. Вдруге призваний на військову службу в 1941 році. У боях німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. Воював на 2-му Українському фронті.

У ніч на 5 грудня 1944 року капітан С. П. Сєрих із батальйоном форсував Дунай біля населеного пункту Маріахаза, північніше угорського міста Ерчі. У бою за містечко Каземхап замінив пораненого командира роти, очолив атаку і захопив Каземхап. Брав участь у відбитті 12 контратак противника. Плацдарм був утриманий.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронтах боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство капітану Семену Прокоповичу Сєрих присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7254).

Могила Семена Сєрих

Після війни продовжував службу в армії. У 1948 році закінчив курси заступників командирів частин з політичної частини.

З 1960 року підполковник С. П. Сєрих у запасі. Жив у Києві. Помер 3 грудня 1991 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

С. П. Сєрих є автором книги «Безсмертний батальйон».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
  • Герои-белгородцы. 2-е изд., доп. Воронеж, 1972
  • Комиссары на линии огня, 1941—1945. В небе. — М.: Политиздат, 1985